Організація роботи «Школи радості» на професійний ріст педагогічного працівника

Провідним мотивом Національної доктрини розвитку освіти  та Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) є ідея випереджуючого розвитку освітньої системи, яка передбачає створення у закладах освіти атмосфери педагогічного партнерства, сприятливих умов для творчості вчителя.

         Ця ідея  не може втілитись у життя без роботи над формуванням яскравої особистості педагога, постійного вдосконалення його педагогічної майстерності. Часто у школах є багато яскравих  вчителів, які, на жаль, далекі від таких понять як командність , співпраця, робота на одну методичну чи стратегічну мету. Тому основним своїм завданням вважаю

*згуртувати усіх для роботи на високому професійному рівні ;

*навчати і бути зразком педагогічної майстерності;

*створювати мотиваційний клімат для колег щодо реалізації їх здібностей, можливостей та творчого потенціалу;

*делегувати певні управлінські функції;

*стратегічно планувати розвиток школи;

*залучати до управлінської діяльності батьків та громадськість.

         Один із принципів роботи «Школи радості» - «У нас кожен талановитий по-своєму» ( і вчитель , і учень, і його батьки ). Як зробити , щоб учителю було комфортно у колективі, аби він постійно переймався проблемами освіти, дбав про позитивний імідж свого навчального закладу, а тому робив усе задля власного професійного зростання , для того, аби бути цікавим  і завжди новим, непередбачуваним для школярів.

         Як відомо, однією з успішних форм роботи у школі є діагностування педагогічних кадрів. Власне діагностування вчителів стало основою для планування тематики педагогічних рад, засідань методичних об’єднань, взаємо відвідувань уроків. Методична робота скерована на те, щоб зацікавити й удосконалити роботу вчителів із досвідом (14) та допомогти  впроваджувати інновації початківцям.

         У «Школі радості» організовано, спираючись на ст.61 Закону про освіту, надання додаткових платних послуг, тому вчителі  систематично працюють над удосконаленням свого фахового рівня, готуючи матеріали для нових факультативів, спецкурсів( англійська мова – 1 кл., «Комп’ютерна абетка», «Логіка», «Ділове спілкування»). Школа працює  з адаптованими програмами «Крок за кроком», «Лицем до дитини» - 1-4 класи, над впровадженням цих програм у середню школу.

Професійний ріст учителя фіксується в індивідуальних  методичних  книжках, де міститься інформація про вчителя, його професійні кроки, досягнення, а інколи можна простежити і прогалини.

         Семінари у нас найчастіше проходять із використанням інтерактивних технологій (маю на увазі не відкриті уроки чи заходи, які демонструють вчителі та учні, а безпосередню участь гостей: учителів , директорів чи майбутніх керівників резервного складу відділу освіти – усі вони є активними учасниками всього , що відбувається під час презентації роботи школи).

         Конкурси педагогічної майстерності, «Панорама творчих уроків», «Ярмарок педагогічних ідей» - усе потребує тривалої та ретельної підготовки дирекції, і вчителів, але саме така робота - відчуття конкурентоспроможності – дає якнайкращий результат.

         Напевне, у кожній школі  є талановиті вчителі, які зважаючи на            психологічні аспекти, не можуть бути конкурсантами: вони ніяковіють і губляться навіть на показових уроках. Такі вчителі організовують у школі учнівські виставки мистецьких та літературних робіт, допомагають у проведенні загальношкільних заходів.

         Майже всі вчителі школи володіють ПК. Жодні курси підвищення кваліфікації, повернення вчителя-заочника із чергової сесії, участь дирекції чи вчителів у районних та обласних семінарах не проходять безслідно, все відразу обговорюємо на нарадах чи засіданнях МО, тому  про нововведення, нові віяння і течії в освіті, інтерактивні технології, новинки методичної, наукової та художньої літератури дізнаються всі. Саме безпосереднє спілкування про інновації у навчанні і є одним із чинників професійного зростання, бо  професійний поступ учителя - це не тільки його здатність глибокого осмислення  власного досвіду, але і вміння орієнтуватись в інноваційному просторі, вишукувати педагогічні новинки цікаві для учнів, завжди бути у центрі подій, громадського життя.

         Ще один принцип роботи «Школи радості» - не покарання, а заохочення. Приємно, що відділ освіти  поціновує та нагороджує переможців різноманітних конкурсів, тих педагогів, які підготували призерів олімпіад: мудрість і професіоналізм потрібно шанувати і цінувати. Зауважу, що про  перемоги наших учнів та вчителів завжди інформуємо на загальношкільних лінійках, батьківських виховних заходах чи зборах. Призери будь-яких конкурсів завжди нагороджуються грамотами, відзначками чи призами. Усі повинні радіти за успіхи членів шкільної родини.

         Я ще під враженням конкурсу педагогічної майстерності, який нещодавно відбувся у школі. У нас працюють справді талановиті, професійно компетентні вчителі, треба тільки завжди бути для них прикладом керівника - професіонала.

Сьогодні особливої уваги й актуальності набуває створення стабільних, творчо працюючих колективів із високим рівнем функціонування методичної роботи на єдиний результат. Вважаю, що  колектив «Школи радості» - один із таких колективів: відкритий для змін, для поступу й професійного вдосконалення, для нововведень.